Струсівський палац Лянцкоронських–Голуховських
Струсівський палац Лянцкоронських–Голуховських
Опис локації
Струсівський палац — архітектурна окраса села Струсів Микулинецької громади на Тернопільщині. Колишня аристократична резиденція приваблює гармонійними пропорціями, виразними колонадами та мальовничим розташуванням поблизу річки Серет.
Двоповерхова будівля у стилі класицизму має два різні за характером фасади. Парадний прикрашає шестиколонний портик із трикутним фронтоном. Парковий фасад вирізняється терасою з кам’яною балюстрадою та монументальними сходами, що поєднують палац із навколишнім ландшафтом.
Історія садиби пов’язана з родинами Жевуських, Лянцкоронських, Баворовських і Голуховських. Точний час зведення палацу залишається предметом досліджень. Поряд із поширеним датуванням кінцем XVIII століття існує версія про будівництво у 1812–1818 роках. Її аргументація спирається, зокрема, на листування Людовіки Жевуської-Лянцкоронської із сином Каролем, написане зі Струсова. Припущення про участь архітектора Франческо Боффо також потребує документального підтвердження.
Палац зберігає виразні риси історичної резиденції та є цікавою локацією для знайомства з архітектурною спадщиною Струсова.
Про місце
- Таємниці палацу
- За рядками давніх листів Звичайне позначення місця написання листа може стати підказкою для дослідника. У наведеному листуванні Людовіки Жевуської-Лянцкоронської із сином Каролем з’являється Струсів. Це свідчить про перебування графині в маєтку, проте залишає відкритим питання: який вигляд мала її тодішня резиденція? Саме пошук відповіді допомагає поступово відтворювати історію садиби. Архітектурний двійник Ще один напрям досліджень — порівняння Струсівського палацу з палацом у Чорномині на Вінниччині. Подібність композиції та окремих архітектурних рішень спонукає шукати можливі зв’язки між цими спорудами. Водночас сама зовнішня схожість не є достатнім доказом спільного авторства. Придивіться до деталей Роздивляючись палац, зверніть увагу на ритм вікон, пропорції колон і форму балясин. Простежте, як будівля взаємодіє зі схилом: з різних точок вона сприймається по-різному. Такі деталі допомагають побачити задум резиденції та уявити, як архітектура організовувала простір довкола себе.
Що варто знати
- Instagram-локація
- Так
- Паркінг
- Так
- Найкраща пора
- Літо, Осінь
- Спосіб пересування
- Авто, Пішки, Автобус
- Дорога
- Асфальт
- Для кого
- Пари, Сім'ї з дітьми, Компанії, Одинак, Люди похилого віку
- Зв'язок
- 4G
Локації поблизу
Більше локацій
Сецесійна вілла 1912 року в Микулинцях
Серед історичної забудови Микулинець вирізняється вілла 1912 року — будинок із декоративною вежею та рельєфним написом «Villa» на фасаді. Це виразний зразок пізньої сецесії, що зберігає атмосферу галицького містечка початку ХХ століття. Особливу увагу привертає оздоблення будівлі: геометричні орнаменти поєднуються зі стилізованими рослинними мотивами. Декоративна вежа з лускоподібним металевим покриттям підкреслює силует вілли та робить її впізнаваною серед навколишньої забудови. За краєзнавчими відомостями, віллу спорудили на замовлення відставного офіцера австрійської армії. Водночас у пам’яткоохоронних матеріалах вона зазначена як колишнє приватне володіння адвоката. Подробиці історії її перших власників потребують подальших досліджень. У різні періоди будинок змінював своє призначення, зокрема тут працювала селищна рада. Сьогодні вілла є важливою частиною архітектурної спадщини Микулинець та цікавою зупинкою для тих, хто любить відкривати незвичні деталі історичних будівель.

Микулинецький замок
Микулинецький замок височіє на пагорбі над річкою Серет, зберігаючи пам’ять про оборонне минуле містечка. Його кам’яні мури та круглі вежі є впізнаваною частиною історичного краєвиду Микулинців. Фортеця мала замкнений чотирикутний план із внутрішнім подвір’ям. До нашого часу частково збереглися оборонні стіни, дві наріжні вежі, в’їзні арки та залишки приміщень. У мурах можна побачити бійниці, які нагадують про первісне призначення споруди. Замок зацікавить поціновувачів історії, фортифікаційної архітектури та давніх пам’яток. Його огляд можна поєднати зі знайомством із палацом графів Реїв, старим парком і костелом Пресвятої Трійці.
Теребовлянський замок
Теребовля – місто зі славетною історією і давніми оборонними традиціями. Перший замок тут виник ще в ХІ столітті за правління князя Василька Теребовлянського. Він був дерев’яним, підступи до нього захищали водні укріплення, а також земляні вали та рови, залишки яких збереглися до наших днів. На місці княжого замку в XIV столітті звели новий кам’яний. Часті напади ворогів визначили потребу в зміцненні та розширенні замкової території. В 1631-1632 роках староста міста Олександр Балабан звів на Замковій горі могутню твердиню. Вона мала три оборонні вежі, забезпечені бійницями для ручної зброї та гармат, а також підземні ходи. Оповита романтикою та сповнена героїзму оборона Теребовлі 1675 року, коли місто опинилося в центрі польсько-турецької війни. Протягом 9 днів турецькі війська утримували замок в облозі, і лише завдяки мужності капітанової дружини Софії Хшановської його вдалося врятувати. Пам’ятник цій відважній жінці стоїть на пагорбі за замком. В XVIII столітті з настанням мирного періоду фортеця втратила своє стратегічне значення і більше як оборонна споруда не використовувалася. З 2008 року Теребовлянський замок входить до складу Національного Заповідника «Замки Тернопілля».

Палац графів Реїв у Микулинцях
Палац графів Реїв, відомий також як палац Потоцьких, є однією з найвиразніших історичних споруд Микулинців. Розташований серед старого парку неподалік замку, він зберігає атмосферу колишньої шляхетської резиденції. Ансамбль складається з головного корпусу, бічних флігелів і галерей, які утворюють підковоподібну композицію з просторим парадним подвір’ям. Особливу увагу привертають чотири фігури атлантів на центральному фасаді. Сьогодні палац поєднує історичну та лікувальну функції: у його приміщеннях працює Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації. Знайомство з пам’яткою можна поєднати з оглядом сусіднього замку та костелу Пресвятої Трійці.
Церква Святого Володимира ПЦУ (Колишній монастир кармелітів)
Величний комплекс оборонного монастиря кармелітів із костелом Внебовзяття Пресвятої Діви Марії є однією з найвизначніших історико-архітектурних перлин Теребовлі. Заснований у 1635 році за підтримки старости Олександра Баліцького, цей сакральний комплекс будувався не лише як духовний осередок, а й як потужна фортифікація для захисту міста від татарських набігів. Храм із міцного пісковика поєднує витончені риси ренесансу та раннього бароко. Особливу історичну цінність становлять збережені масивні мури, чотири наріжні оборонні вежі з бійницями та затишний внутрішній дворик-клуатр. За свою багатовікову історію комплекс пережив руйнування, відбудови, закриття за радянських часів і знову повернув свій сакральний статус. Сьогодні колишній костел є чинним православним храмом ПЦУ. Він приваблює мандрівників своєю монументальною архітектурою, особливою атмосфею давнини та є невід'ємною частиною будь-якого туристичного маршруту древнім містом.
Теребовлянська ратуша
Історія Теребовлянської ратуші розпочинається лише з кінця 18 початку 19ст. У документальних джерелах можна зустріти різні дати спорудження ратуші, тим паче, що її неодноразово перебудовували, змінюючи внутрішнє планування та архітектурну форму. На верхівці вежі встановлено флюгер у вигляді герба Теребовлі, а на фасадній стіні – ядро, знайдене на фортеці. У холі магістрату на стінах висіли давні пам’ятки: два королівські дипломи з привілеями для міста від 1660р., стара карта Теребовлі, ярмаркові привілеї, надані австрійським цісером Йосипом ІІ. Будинок самоврядування у той час був увінчаний дерев’яною вежею у неоготичному стилі, окрасою якої були годинники, вбудовані у чотири сторони вежі. Відомо що під час Першої світової війни було зруйновано вежу та другий поверх магістрату. Відбудували ратушу вже у класичному стилі. На рівні третього ярусу – облаштовано оглядовий майданчик. Історія самоврядування міста Теребовлі бере свій початок з часу надання нашому місту Магдебурзького права у 1389р.
Відгуки

Поки немає відгуків
Будьте першим, хто поділиться своїми враженнями.
Оновлено 12 листопада 2026 р..
Перед відвідуванням уточніть години роботи, умови доступу й безпекові обмеження у відповідного постачальника або компетентного органу. Розміщення картки не є гарантією послуг від Департаменту.