гора Лисоня
гора Лисоня
Опис локації
У серпні-вересні 1916 року тут відбулися запеклі бої українського січового стрілецтва з московитськими окупантами.
18 вересня 1994 р. відбулося відкриття та посвячення пам’ятника УСС. Це місце героїчної слави та болючих втрат легендарного легіону Українських січових стрільців. Для наступних поколінь г.Лисоня стала символом боротьби українського народу за утвердження державної незалежності.
Що варто знати
- Спосіб пересування
- Авто, Пішки, Велосипед, Автобус
- Найкраща пора
- Весна, Літо, Осінь
- Панорамний вид
- Так
- Дорога
- Грунтова стежка
- Вартість
- Безкоштовно
- Настрій локації
- Історична
- Для кого
- Пари, Сім'ї з дітьми, Компанії, Одинак, Люди похилого віку
Локації поблизу
Більше локаційЦерква Святого Миколая
Церква є однією з найстаріших у міст і за свою довгу історію практично не змінилася. Заходячи до святині, ніби здійснюєш мандрівку у часі: церква оформлена за традиціями давньої Галичини. Збудовано храм, як свідчать письмові джерела, між 1584 і 1610 роками. Також є дата "1691 рік" - очевидно, тоді церкву відбудували. Дерев’яна дзвіниця не збереглася – її замінила надбрамна мурована, на стіні якої видно дату “1867”. Церква є пам'яткою архітектури національного значення. Зараз храм належить громаді ПЦУ.

Бережанський замок Синявських (Бережани)
Бережанський замок Синявських – один із найкращих зразків оборонної архітектури епохи Ренесансу на території України, який поляки називали "Східним Вавелем". Пам’ятка архітектури та містобудування національного значення. Розкішну оборонну резиденцію в Бережанах збудував у 1534-1554 роках руський (український) воєвода, великий коронний гетьман Микола Синявський. Неприступне укріплення з чотирма вежами зведене італійськими майстрами за новоголандською системою французького інженера Гійома де Боплана з використанням штучної водної перешкоди у заплаві річки Золота Липа.

Будинок "Рідної школи"
Двоповерхова асиметрична будівля "Рідної школи" - яскраво представляє класичну архітектуру з етнічними мотивами оформлення центральних фасадів. Споруджена в сер. ХІХ ст. (близько 1815 р.). Спочатку тут розмістилася лише канцелярія місцевої філії Українського педагогічного товариства. 13 жовтня 1922 року в будинку відкрито чотирикласну школу. У кінці серпня 1932 р. школу реорганізовано в п'ятикласну. На початку 1930-х рр. будівлю значно перебудовано. Школа і філія Товариства "Рідна школа" продовжували залишатися в цьому будинку до кінця 1939 року, допоки не були ліквідовані радянською владою.

Костел святих апостолів Петра і Павла
У 1590 – 1600 роках Адам Ієронім та Катерина Сенявські побудували парафіяльний костел Різдва Пресвятої Богородиці. Він збудований у готичному стилі за проектом Павла Влоха (відомого як Римлянин), але з часом з’явилися риси бароко. До оздоблення костелу приклав руку талановитий скульптор Іоан Пфістер. Портал, арка з розетками, різьблені колони, вкриті рослинним орнаментом та зображеннями ангелів і гербів Сенявських, і тепер зачаровують відвідувачів. 1996 року костел повернуто римо-католицькій громаді міста й освячено під назвою святих апостолів Петра та Павла. Здійснено відповідні ремонтні роботи в інтер'єрі, перекрито дах, відновлено каплицю у південній частині подвір'я. Відновлено фрагмент цінної фрески з гербовими картушами над вхідними дверима. Нині це - повноцінно діючий парафіяльний костел. Костел визнаний пам’яткою архітектури національного значення.

Обласний комунальний музей Богдана Лепкого
Обласний комунальний музей Богдана Лепкого — перший і єдиний в Україні музей, присвячений цьому видатному діячеві української культури. Музей відкрив двері для відвідувачів 27 серпня 1995 року в самому серці давніх Бережан – Ратуші, пам’ятці архітектури XІХ ст. Експозиція розміщена в п’яти залах, кожна з яких розповідає про певний період в житті та творчості Богдана Лепкого, його родину та оточення. Численні експонати відтворюють атмосферу дитинства майбутнього письменника, несуть інформацію про значну культурно-освітню роботу Лепкого серед українців в Польщі та Німеччині, висвітлюють його особисті та творчі зв’язки з науковцями, письменниками, художниками та іншими відомими діячами культури України та Європи. Основу фондової збірки музею складають матеріали з особового архіву Богдана Лепкого (унікальні сімейні реліквії, рідкісні фото, особисті документи, першодруки творів), цінні дарунки відомих науковців, письменників, художників, меценатів української культури. Тільки у нас можна пізнати Богдана Лепкого як художника — у музейній збірці понад 80 робіт самого митця та художників-сучасників Дам’яна Горняткевича, Олександра Мавберга, Осипа Куриласа, Олени Кульчицької, Андрія Наконечного, Лева Лепкого та ін. Значну частину колекції становить сучасна мистецька лепкіана, а саме роботи відомих українських художників: Ярослава Омеляна, Олега Шупляка, Михайла та Олега Кузівих, Богдана Ткачика, Миколи Шевчука, Василя Лопати, Миколи Кафтана, Богдана Бринського, Олега Кіналя, та ін. У музеї Богдана Лепкого функціонує виставкова зала для експонування змінних виставок, що дає музейникам можливість знайомити відвідувачів з творчими набутками українських митців та колекціями музеїв України. Музей здійснює науково-дослідну, культурно-просвітню, пошукову роботу задля вивчення та популяризації багатого творчого спадку Богдана Лепкого. Уже традиційними стали літературні уроки, мистецькі виставки, майстер-класи, презентації книг, тематичні, інсценізовані екскурсії, зустрічі з письменниками, науковцями, науково-практичні конференції, які проводяться у музеї. Якщо ви у Бережанах вперше — обов’язково завітайте до нас! Ніхто так, як Богдан Лепкий не освідчувався в коханні до рідного міста: «Бережани — місто моїх дитячих і хлоп’ячих літ, найкраще для мене місто в світі. […] Бережани, місто моїх літ молодечих, найкраще для мене місто в світі! Чи ви й для других такі гарні — не знаю. Знаю тільки, що хто декілька літ прожив у ваших мурах, не забуває вас ніколи і в думках відвідує вас так радо, як я радо нині відвідати вас хочу». Музей завжди радо зустрічає усіх, хто хоче пізнати життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого, зануритись у неповторний світ лепківського слова. В цьому будинку, де вчився і вчив Великий Син Золотого Поділля, й досі витає дух незвичайного поетичного світосприймання. Тут можна почерпнути особливий настрій для творчості та людського спілкування.

Ратуша
Розташована на площі Ринок. Пам’ятка архітектури національного значення. Нині існуюча споруда постала в 1803 р. за ініціативи власниці навколишніх земель Ізабелли Любомирської. Збудована за проєктом моравського архітектора Фрідеріка Гісгеса. Годинникова вежа (як традиційний елемент ратушної споруди) надбудована в 1811 р.
Відгуки

Поки немає відгуків
Будьте першим, хто поділиться своїми враженнями.
Оновлено 28 жовтня 2026 р..
Перед відвідуванням уточніть години роботи, умови доступу й безпекові обмеження у відповідного постачальника або компетентного органу. Розміщення картки не є гарантією послуг від Департаменту.