Бережанський краєзнавчий музей
Бережанський краєзнавчий музей
Опис локації
Бережанський краєзнавчий музей Завітайте до Бережанського краєзнавчого музею — місця, де оживає історія одного з найкрасивіших міст Галичини. Саме звідси варто розпочати знайомство з Бережанами! Музей розташований у величній Бережанській ратуші — пам’ятці архітектури національного значення, яка вже понад два століття є окрасою історичної площі Ринок. Багаті музейні фонди, унікальні експозиції та віддані своїй справі працівники роблять його справжнім оберегом історії та культури Бережанської землі. У просторих експозиційних і виставкових залах зберігаються тисячі експонатів, що розповідають про багатовікову історію краю, народні традиції, визначних особистостей та героїчні сторінки боротьби українців за незалежність. Музей — це не лише подорож у минуле, а й чудова відправна точка для відкриття історичних Бережан. Досвідчені екскурсоводи допоможуть по-новому побачити місто: почути легенди старовинної площі Ринок, дізнатися про таємниці давніх кам’яниць, познайомитися з визначними постатями та відкрити архітектурні перлини, які зберігають пам’ять багатьох поколінь. Кожна екскурсія — це живі історії, маловідомі факти та можливість відчути неповторну атмосферу міста. Бережанський краєзнавчий музей відкриває місто таким, яким його не покаже жоден путівник! Історія Музей відкрито 20 вересня 1980 року в спеціально облаштованих приміщеннях міської ратуші. Ініціатором його створення став краєзнавець Степан Дудар, який згодом отримав звання Почесного громадянина міста Бережани. Музейні традиції міста сягають 1920–1930-х років, коли в Бережанах діяв Український музей. Після понад чотирьох десятиліть перерви відкриття нового краєзнавчого музею стало важливою подією в культурному житті міста та поштовхом до розвитку музейної справи на Бережанщині. Експозиції та унікальні колекції Фонди Бережанського краєзнавчого музею налічують понад 27 тисяч музейних предметів, частина яких представлена у 16 тематичних залах. Експозиції знайомлять відвідувачів з історією, археологією, етнографією, природою та культурною спадщиною краю від найдавніших часів до сьогодення. Особливу увагу привертають експозиції, присвячені Бережанській гімназії, українському побуту та ремеслам, літературній спадщині, Українським січовим стрільцям і героїчним боям на горі Лисоня, Другій світовій війні та боротьбі українського народу за незалежність. Окрема музейна кімната розповідає про історію, побут і культуру українців, депортованих із Надсяння, Підляшшя, Холмщини та Лемківщини у 1944–1946 роках. Справжньою мистецькою перлиною музею є найбільше в Україні зібрання картин Володимира Савчака — українського художника, уродженця Бережан, який жив і творив в Австралії та здобув міжнародне визнання. Не менш цінним є унікальний фонд матеріалів родини Старухів — діячів українського національно-визвольного руху. Цікавими для відвідувачів є також експозиція старовинних меблів із міщанських інтер’єрів кінця ХІХ — початку ХХ століття, історична експозиція «Бережани: події, пам’ятки, люди» та оновлений зал «Природа», який особливо захоплює наймолодших гостей. У виставкових залах музею регулярно відбуваються художні виставки, презентації та культурно-мистецькі заходи. Діяльність музею Бережанський краєзнавчий музей — це сучасний культурно-освітній простір, де історія поєднується з творчістю, наукою та пізнавальним дозвіллям. Тут проводять наукові конференції, тематичні уроки, лекції, майстер-класи, квести, творчі зустрічі та презентації книг. Традиційною стала щорічна наукова конференція «Музейний простір: діалог історії та сучасності», яка об’єднує краєзнавців і дослідників з України та з-за кордону. Музей видає краєзнавчий журнал «Хроніка рідного міста», присвячений історії та культурній спадщині Бережанщини. Для дітей організовують тематичні табори в межах проєкту «Музей як навчальна платформа», інтерактивні заняття та пізнавальні заходи. Особливої уваги заслуговує серія дитячих казок «Пригоди оленятка Жені», які в захопливій формі знайомлять маленьких читачів з історією рідного міста. Працівники музею проводять оглядові екскурсії експозиційними залами, історичною частиною Бережан, організовують заміські мандрівки та екскурсії за програмою «Маршрути вихідного дня». Завітайте до Бережанського краєзнавчого музею, щоб відкрити для себе багату історію, культурні скарби та неповторну атмосферу старовинних Бережан! Контакти Адреса: Тернопільська область, м. Бережани, площа Ринок, 1. Телефон: +38 (03548) 2-18-79 Електронна пошта: bkm1980@ukr.net
Що варто знати
- Найкраща пора
- Цілий рік
- Кафе / їжа поруч
- Так
- Спосіб пересування
- Авто, Пішки, Велосипед, Автобус
- Instagram-локація
- Так
- Дорога
- Асфальт
- Підходить для дітей
- Так
- Настрій локації
- Історична, Спокійна
- Вартість
- Платна, Безкоштовно
Локації поблизу
Більше локацій
Ратуша
Розташована на площі Ринок. Пам’ятка архітектури національного значення. Нині існуюча споруда постала в 1803 р. за ініціативи власниці навколишніх земель Ізабелли Любомирської. Збудована за проєктом моравського архітектора Фрідеріка Гісгеса. Годинникова вежа (як традиційний елемент ратушної споруди) надбудована в 1811 р.

Обласний комунальний музей Богдана Лепкого
Обласний комунальний музей Богдана Лепкого — перший і єдиний в Україні музей, присвячений цьому видатному діячеві української культури. Музей відкрив двері для відвідувачів 27 серпня 1995 року в самому серці давніх Бережан – Ратуші, пам’ятці архітектури XІХ ст. Експозиція розміщена в п’яти залах, кожна з яких розповідає про певний період в житті та творчості Богдана Лепкого, його родину та оточення. Численні експонати відтворюють атмосферу дитинства майбутнього письменника, несуть інформацію про значну культурно-освітню роботу Лепкого серед українців в Польщі та Німеччині, висвітлюють його особисті та творчі зв’язки з науковцями, письменниками, художниками та іншими відомими діячами культури України та Європи. Основу фондової збірки музею складають матеріали з особового архіву Богдана Лепкого (унікальні сімейні реліквії, рідкісні фото, особисті документи, першодруки творів), цінні дарунки відомих науковців, письменників, художників, меценатів української культури. Тільки у нас можна пізнати Богдана Лепкого як художника — у музейній збірці понад 80 робіт самого митця та художників-сучасників Дам’яна Горняткевича, Олександра Мавберга, Осипа Куриласа, Олени Кульчицької, Андрія Наконечного, Лева Лепкого та ін. Значну частину колекції становить сучасна мистецька лепкіана, а саме роботи відомих українських художників: Ярослава Омеляна, Олега Шупляка, Михайла та Олега Кузівих, Богдана Ткачика, Миколи Шевчука, Василя Лопати, Миколи Кафтана, Богдана Бринського, Олега Кіналя, та ін. У музеї Богдана Лепкого функціонує виставкова зала для експонування змінних виставок, що дає музейникам можливість знайомити відвідувачів з творчими набутками українських митців та колекціями музеїв України. Музей здійснює науково-дослідну, культурно-просвітню, пошукову роботу задля вивчення та популяризації багатого творчого спадку Богдана Лепкого. Уже традиційними стали літературні уроки, мистецькі виставки, майстер-класи, презентації книг, тематичні, інсценізовані екскурсії, зустрічі з письменниками, науковцями, науково-практичні конференції, які проводяться у музеї. Якщо ви у Бережанах вперше — обов’язково завітайте до нас! Ніхто так, як Богдан Лепкий не освідчувався в коханні до рідного міста: «Бережани — місто моїх дитячих і хлоп’ячих літ, найкраще для мене місто в світі. […] Бережани, місто моїх літ молодечих, найкраще для мене місто в світі! Чи ви й для других такі гарні — не знаю. Знаю тільки, що хто декілька літ прожив у ваших мурах, не забуває вас ніколи і в думках відвідує вас так радо, як я радо нині відвідати вас хочу». Музей завжди радо зустрічає усіх, хто хоче пізнати життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого, зануритись у неповторний світ лепківського слова. В цьому будинку, де вчився і вчив Великий Син Золотого Поділля, й досі витає дух незвичайного поетичного світосприймання. Тут можна почерпнути особливий настрій для творчості та людського спілкування.

Бережанський міський музей книги
Бережанський музей книги створений 24 червня 1984 року в рамках Товариства книголюбів України як міжобласний науково-методичний центр пропаганди книги, з ініціативи та коштом Республіканського правління та Тернопільського обласного правління Добровільного Товариства книголюбів України. Статус музею отримав у 1994 р., коли перейшов у відомство Міністерства культури. Знаходиться в будівлі міської ратуші – пам’ятки архітектури національного значення. В експозиції та фондосховищі музею зберігається понад 14 тисяч експонатів та музейних предметів, із них 750 – рідкісні книги. Серед унікальних експонатів – перше видання «Кобзаря» (1840), Календарі «Червоної Калини», «Граматика язика малоруского в Галиції, сочиненная І. Вагилевичем» (1845), «Граматика Рутенської (русинської) мови» Й. Левицького (1834), прижиттєві видання М.Шашкевича, О.Барвінського, О.Огоновського, В.Левицького, А.Чайковського, Б.Лепкого, Л. Джулинського тощо. З дня створення в музейний фонд надійшли і перші стародруки: «Тріодь цвітна» (1688), «Апостол» (1719), «Служебники» (1666, 1691), «Анфологіон» (1738), «Восьмигласник» (1707), «Псалтир» (1691), вибране з «Мінеї» (1745), факсимільне видання «Ізборник Святослава» (ХІ), «Київський псалтир» (ХV), копії видань І.Федорова ― «Апостол» та «Буквар» (1574)... У фондах музею зберігаються унікальні малярні роботи Л.Лепкого, графіка О.Кульчицької, картини Б.Лепкого, В.Беднарського, В.Савчака, М.Кузіва, Т.Осадци, В.Павука, Д.Шайноги, Є.Удіна, Я.Омеляна, І.Крука, П.Штокалка тощо. Для огляду відвідувачів музей книги пропонує 7 експозиційних залів: «Історія створення музею книги», «Історія книгодрукування та стародруки», «Маркіян Шашкевич – Будитель Галицької Руси», «Бережанський період життя і творчості Андрія Чайковського», «Літературно-видавнича та сучасна Бережанщина кінця ХІХ – початку ХХІ століття», «Меценатська діяльність д-ра Романа Смика», «Мистецький вимір Бережанщини» та конференц-зал «Літературна світлиця». Кожний із залів репрезентує певну епоху та надає відвідувачам типологічно подібну групу пам’яток, послідовну сукупність історичних подій, розкриває діяльність видатних діячів краю.
Церква Пресвятої Трійці
Церква побудована у 1810 році. У 1893-1903 роках храм був перебудований. Додано дві бічні вежі та великий купол над вівтарем. Фронтон будівлі змінено, по боках від головного входу у віконних нішах постали скульптури святих Петра і Павла. Найбільшим скарбом храму є ікона Матері Божої, так звана Римська, привезена Олександром Синявським з Риму. Спочатку вона знаходилась у замковій каплиці, а в 1831 урочисто перенесена до церкви Святої Трійці. У храмі також знаходиться ще одна реліквія – мощі св. Івана Хрестителя (частинка кістки руки). Всередині церкви є оригінальний іконостас, а вікна прикрашені вітражами, виготовленими у візантійському стилі. Храм належить громаді УГКЦ, знаходиться у центрі міста, на площі Ринок. Церква Превятої Трійці є пам’яткою архітектури національного значення.

Вірменська церква святого Григорія
7 травня 1746 р. власником міста Августом Олександром Чарторийським був наданий дозвіл на зведення мурованої церкви. Будівництво завершили через вісімнадцять років стараннями священника Деодата Горбаза. 11 вересня 1791 р. відбулося урочисте освячення. У 1828 р. інтер’єр церкви прикрасили різьбою, настінними розписами та своєрідною декоративною ліпниною. Аскетичну зовнішню красу храму вигідно підкреслюють декоративна башточка-сигнатурка над нефом, пілястри тосканського ордеру центрального фасаду, трикутний фронтон з глухою арочною нішею, широкий лобовий карниз і декоративні скульптурні щипці по кутах фронтону. Храм є прикладом сакральної архітектури періоду бароко з ремінісценціями попередньої епохи.

Будинок "Рідної школи"
Двоповерхова асиметрична будівля "Рідної школи" - яскраво представляє класичну архітектуру з етнічними мотивами оформлення центральних фасадів. Споруджена в сер. ХІХ ст. (близько 1815 р.). Спочатку тут розмістилася лише канцелярія місцевої філії Українського педагогічного товариства. 13 жовтня 1922 року в будинку відкрито чотирикласну школу. У кінці серпня 1932 р. школу реорганізовано в п'ятикласну. На початку 1930-х рр. будівлю значно перебудовано. Школа і філія Товариства "Рідна школа" продовжували залишатися в цьому будинку до кінця 1939 року, допоки не були ліквідовані радянською владою.
Відгуки

Поки немає відгуків
Будьте першим, хто поділиться своїми враженнями.
Оновлено 28 жовтня 2026 р..
Перед відвідуванням уточніть години роботи, умови доступу й безпекові обмеження у відповідного постачальника або компетентного органу. Розміщення картки не є гарантією послуг від Департаменту.